Мотоцикли були набагато простішими для розуміння 50 років тому. Усі дорожні мотоцикли виглядали як намальовані п’ятирічною дитиною, позашляхові мотоцикли були такими ж, але з шипованими шинами, мотоцикли для новачків були такими ж, але меншими, а мотоцикли з боковим причепом виглядали як звичайні мотоцикли з маленьким караваном, прикріпленим за допомогою наметових кілків. Сьогодні все значно складніше.
Пригодницький (Adventure)
Ці мотоцикли виглядають так, ніби можуть вирушити до Катманду без доріг, – це мотоциклетний еквівалент Range Rover. Але іронія в тому, що вони чудові на дорогах, але досить лякаючі на бездоріжжі через свою велику вагу. Більшість власників розумно не виїжджають на ґрунт, натомість насолоджуючись комфортною посадкою, чудовим захистом від негоди та м’якою підвіскою на асфальті. Пригодницькі мотоцикли зазвичай високі, з великими двигунами – бестселер BMW R1250GS має 1254 куб. см, але є й менші моделі, наприклад, Suzuki V-Strom 250.
Ідеальний приклад: BMW R1250GS
Ознаки: Високе сидіння, «дзьоб», водій у текстильному одязі.
Крузер (Cruiser)
Якщо уявити Harley-Davidson, ви зрозумієте, що таке крузер – довгий, низький, з розслабленим V-подібним двоциліндровим двигуном. Хоча вони можуть стрімко рвонути зі світлофора швидше за більшість спорткарів, крузери не про максимальну продуктивність. Вони створені, щоб виглядати круто і неквапливо їхати. Більшість – це Harley, але й інші виробники мають у лінійці такі моделі.
Ідеальний приклад: Harley Fat Boy
Ознаки: Низьке сидіння, блискучий хром, водій у шоломі без забрала.
Нейкед (Naked)
Нащадки класичних мотоциклів, якими їздив ваш дідусь – без обтічників, лише два колеса та двигун. Ви сидите відносно прямо, що комфортно, але ці мотоцикли ще й маневрені – зовсім не як крузери. Їх весело ганяти по поворотах. Деякі нейкеди шалено швидкі, фактично спортивні мотоцикли без обтічників, але більшість чудово підходять для початківців та середнього рівня. Відсутність обтічників робить їх дешевшими.
Ідеальний приклад: Yamaha MT-07
Ознаки: Без обтічника, відкритий двигун, водій у джинсах та куртці.
Спортбайк (Sportsbike)
Їх називають гоночними репліками недарма – це дорожні версії гоночних мотоциклів з повними обтічниками, жорсткою підвіскою та високофорсованими двигунами. У ідеальних умовах їхня продуктивність приголомшлива: жоден мотоцикл не швидший на гоночному треку. Недолік – посадка, яка сильно навантажує зап’ястя і змушує згинати ноги, що незручно для довгих поїздок чи міського руху. Більшість великих виробників мають спортбайк як флагман, але є й моделі для початківців з меншим об’ємом двигуна.
Ідеальний приклад: Honda CBR1000RR-R Fireblade
Ознаки: Повний обтічник, багато літер «R», водій у гоночному комбінезоні.
Турер (Tourer)
Великі, розкішні, з купою багажу – якщо ви хочете долати великі відстані на відпочинку з пасажиром, вам потрібен турер. Хоча багато мотоциклів можуть подорожувати, турер робить це надзвичайно легко. Хороший турер дозволяє їхати весь день на швидкості 85 миль/год (137 км/год) без зусиль (крузери, навпаки, не люблять такого – їм комфортніше на 60 миль/год). Вони зазвичай оснащені найновішими гаджетами: стереосистемами, підігрівом сидінь, центральним замком для багажу. І, звісно, вони дорогі.
Ідеальний приклад: BMW R1250RT
Ознаки: Величезний обтічник, величезний багаж, водій і пасажир з інтеркомом.
Спорт-турер (Sports Tourer)
Гібрид спортбайка і турера. Спорт-турери легші та маневреніші за турери, але значно комфортніші за спортбайки. Це компроміс, але вдалий. Раніше вони були дуже популярними, але пригодницькі мотоцикли ще комфортніші, лише трохи поступаються в маневреності та створюють враження, що водій може вирушити у відважну навколосвітню подорож. Тож спорт-турерів зараз не так багато.
Ідеальний приклад: Kawasaki Ninja 1000SX
Ознаки: Обтічник, спортивний вигляд, водій у чорному шкіряному одязі.
Дуал-спорт (Dual Sport)
Якщо ви хочете їздити містом у будні та кататися місцевими стежками на вихідних, дуал-спорт (або дуал-перпос) – ваш вибір. Це дорожній мотоцикл, який чудово справляється з бездоріжжям. На відміну від пригодницьких мотоциклів, які здебільшого дорожні з позашляховим стилем, дуал-спорти – це справжні позашляхові мотоцикли, адаптовані для доріг. Вони легкі (майже вдвічі легші за великі пригодницькі мотоцикли), мають шини, що чіпляються за бруд, і великі передні колеса, що поглинають нерівності. Недолік – слабші дорожні можливості: вони повільні та незручні для довгих поїздок, а шиповані шини погано тримають на асфальті, особливо в дощ.
Ідеальний приклад: Honda CRF450L
Ознаки: Без обтічника, у багні, водій у захисних окулярах.
Класичний (Classic)
Старий мотоцикл. Питання в тому, що вважати старим? Точного визначення немає, але для більшості мотоциклістів усе, що виготовлено до 1980 року, – точно класика. Є підкатегорії: ветеран – це мотоцикл до 1915 року, вінтаж – до 1975 року (за версією Vintage Motorcycle Club, хоча в США все називають вінтажним). Мотоцикли 1980–1995 років можуть бути сучасною класикою, залежно від їхнього статусу. Наприклад, Honda Fireblade 1992 року – це сучасна класика, а Suzuki GS500 того ж року – ні.
Ідеальний приклад: Triumph Bonneville T120 1969 року
Ознаки: Без обтічника, багато хрому, водій із гайковими ключами.
Позашляховий (Off-road)
Створені виключно для бездоріжжя – без компромісів і не дозволені на дорогах. Вони легкі, швидко прискорюються, мають складну підвіску та шиповані шини. Більшість – це змагальні мотоцикли для мотокросу (короткі кола з важкими, часто штучними перешкодами), ендуро (довші кола з природними перешкодами) або тріалу (долання перешкод без торкання землі ногами). Деякі купують для позашляхового відпочинку, але через нелегальність на дорогах їхнє використання обмежене.
Ідеальний приклад: KTM 450 SX-F
Ознаки: Без обтічника, дуже високе сидіння, водій у яскравому одязі.
Скутер (Scooter)
Нарешні щось просте – скутери мало змінилися з часів Vespa 1947 року. Якщо є маленькі колеса, платформа для ніг і автоматична коробка передач – це скутер. Вони чудові для міста: мають хороший захист від негоди, багато місця для зберігання під сидінням і не потребують зчеплення чи перемикання передач – просто газуй і їдь. Деякі виробники пропонують більші моделі – максі-скутери, які швидші та придатні для шосе.
Ідеальний приклад: Honda PCX125
Ознаки: Маленькі колеса, платформа для ніг, водій у сорочці.
Мопед (Moped)
Технічно мопед – це мотоцикл із педалями, але зараз так називають будь-який мотоцикл із двигуном до 50 куб. см. У 16 років можна їздити на мопеді з L-позначкою після проходження CBT (обов’язкове базове навчання). Якщо ви отримали права на авто до лютого 2001 року, можете їздити на мопеді без додаткових тестів. Мопеди обмежені швидкістю 30 миль/год (48 км/год), тому не підходять для довгих поїздок, але економічні, зручні в місті та допомагають розпочати мотоциклетний шлях.
Ідеальний приклад: Mash Roadstar 50
Ознаки: Крихітний двигун (50 куб. см), вигляд мотоцикла, водій тримає газ на максимумі.
Чоппер (Chopper)
Чоппери – це кастомні мотоцикли з видовженими передніми вилками, низькою посадкою та часто без задньої підвіски, що робить їх вигляд унікальним і бунтарським. Вони створені для стилю, а не для швидкості чи комфорту. Більшість чопперів базуються на крузерах, особливо Harley-Davidson, але їхні власники додають хром, яскраве фарбування та екстравагантні деталі. Їхати на них по поганих дорогах – не найкраща ідея, але виглядати круто на набережній – їхня стихія.
Ідеальний приклад: Custom Harley-Davidson Chopper
Ознаки: Довга передня вилка, низьке сидіння, водій у шкіряному жилеті.
Боббер (Bobber)
Боббери – це мотоцикли, з яких зняли все зайве, щоб зробити їх максимально легкими та мінімалістичними. Зазвичай це класичні мотоцикли з одним сидінням, укороченими крилами та без будь-яких надмірностей, таких як додаткові фари чи багажники. Вони мають ретро-стиль і часто нагадують мотоцикли 1940-х років, але з сучасними технологіями. Боббери комфортні для коротких поїздок, але не для далеких подорожей.
Ідеальний приклад: Triumph Bobber
Ознаки: Одне сидіння, укорочені крила, водій у ретро-шоломі.
Кафе-рейсер (Cafe Racer)
Кафе-рейсери – це мотоцикли, стилізовані під спортивні машини 1950–1960-х років, які ганяли від одного кафе до іншого в Англії. Вони мають низьке кермо-кліпони, обтічний вигляд і занижену посадку для аеродинаміки. Сучасні кафе-рейсери поєднують ретро-естетику з новими технологіями, що робить їх стильними та досить швидкими, хоча не такими зручними для довгих поїздок через спортивну посадку.
Ідеальний приклад: Triumph Thruxton RS
Ознаки: Низьке кермо, кругла фара, водій у шкіряній куртці.
Дрегстер (Dragster)
Дрегстери створені для одного – блискавичного прискорення на прямій, зазвичай на дистанції чверть милі. Це мотоцикли з потужними двигунами, низьким центром ваги та широкими задніми шинами для максимального зчеплення. Вони не призначені для поворотів чи довгих поїздок – їхня стихія це драг-рейсинг. Часто це кастомні моделі з яскравим дизайном і гучними вихлопами.
Ідеальний приклад: Ducati XDiavel
Ознаки: Широка задня шина, низький профіль, водій у спортивному шоломі.
Мотард (Motard)
Мотарди, або супермото, – це гібрид позашляхових і дорожніх мотоциклів. Вони беруть від дуал-спортів легку раму та позашляхову підвіску, але оснащуються дорожніми шинами та гальмами для асфальту. Мотарди ідеальні для міських джунглів і трюків, таких як «вілі» чи дріфт, але можуть бути некомфортними на довгих дистанціях через жорстку підвіску та мінімальний захист від вітру.
Ідеальний приклад: KTM 690 SMC R
Ознаки: Висока підвіска, дорожні шини, водій у кросівках.
Ендуро (Enduro)
Ендуро – це позашляхові мотоцикли, створені для довгих перегонів по пересіченій місцевості з природними перешкодами, такими як каміння, болото чи лісові стежки. Вони легші за пригодницькі мотоцикли, але міцніші за мотокросові, з більшим акцентом на витривалість, а не на швидкість. Деякі моделі ендуро є дорожньо-легальними, що робить їх схожими на дуал-спорти, але їхня головна стихія – багатогодинні позашляхові пригоди. Вони мають міцну підвіску, шиповані шини та мінімалістичний дизайн для зменшення ваги.
Ідеальний приклад: Beta 390 RR
Ознаки: Високе сидіння, збільшений діаметр переднього колеса, водій у позашляховому екіпіруванні.
Кастом (Custom)
Коли хтось навмисно значно змінює вигляд мотоцикла (а не після зіткнення з Fiat Fiesta), він стає кастомом. Деякі – справжні витвори мистецтва (вони навіть у галереях), деякі – вражаючі інженерні досягнення, а деякі – жахіття. Сьогодні є різні стилі кастомів, кожен із власними правилами та фанатами. Чопери мають видовжені вилки та відсутність задньої підвіски, трекери схожі на мотоцикли для ґрунтових гонок, кафе-рейсери нагадують спортивні мотоцикли 1950-х, бобери максимально полегшені, а стрітфайтери – це спортбайки з високим кермом і без обтічників (багато з них з’являються після зустрічей із Fiesta чи кущами).
Ідеальний приклад: Harley chopper
Ознаки: Унікальний вигляд, багато оброблених деталей, водій сяє від гордості.